Новий закон «Про повну загальну освіту»: основні тези

Верховна Рада України 16 січня ухвалила новий закон «Про повну загальну середню освіту». За відповідне рішення проголосували 327 народних депутатів.

Документ передбачає низку новацій, що мають вплинути на розвиток шкільної освіти.

Зокрема, в Україні буде започаткована педагогічна інтернатура, з директорами шкіл та вчителями-пенсіонерами укладатимуться строкові контракти, учні отримають можливість обирати свою освітню траєкторію.

Також законом передбачені фінансова автономія шкіл, можливості для професійного зростання та збільшення зарплат вчителів тощо.

Якими є основні новації Закону для учнів?

Академічна доброчесність у школах стане обов'язковою

Новий закон «Про повну загальну середню освіту», що ухвалений українським парламентом 16 січня, містить норму щодо забезпечення академічної доброчесності у сфері загальної середньої освіти.

Зокрема, законом встановлений обов'язок учнів та вчителів дотримуватись академічної доброчесності та види відповідальності за виявлені факти її порушення.

Забезпечення дотримання принципів академічної доброчесності у школі покладено на керівників та інших педагогічних працівників закладу освіти.

Види порушення академічної доброчесності у школі

На які зміни слід чекати українській школі й коли

У Міністерстві освіти і науки відклали дату переходу на 12-річний навчальний план до 2018 року, бо досі не ухвалили новий закон про освіту. Першочергово планується реформувати початкову та старшу школи, пише Deutsche Welle.
Реформа середньої та дошкільної освіти належить до ключових завдань українського урядув 2016-му році. Принаймні так стверджує прем’єр-міністр Арсеній Яценюк. Щоправда відповідний законопроект, над яким працювала велика кількість експертів і працівників освіти і який уже двічі передавали до Верховної Ради, досі навіть не зареєстрували в парламенті.
У міністерстві освіти і науки України минулого літа обіцяли фундаментальні зміни вже з 2017-го - перехід на 12-річне навчання та поділ на початкову, середню й старшу школи. Тепер обережно говорять про 2018-й рік. Як пояснюють експерти, законотворчий процес затягнувся, оскільки його учасники намагаються знайти компроміс, який би задовольнив і вчителів, і керівників вищих навчальних закладів 1-2 рівня акредитації, яких зачепить реформа старшої школи.

У МОН доопрацювали законопроект про освіту

Міністерством освіти і науки проведено роботу з доопрацювання проекту закону «Про освіту». Доопрацьований документ оприлюднено на сайті Верховної Ради.
У МОН зазначають, що законопроект доопрацьовано з урахуванням зауважень і пропозицій, висловлених під час засідання парламентського Комітету з питань науки і освіти, яке відбулося 25 листопада 2015 року.

Середній оклад педпрацівників становить менше 2 тисяч

Середній розмір посадових окладів педагогічних працівників становить 1994 гривні, а науково-педагогічних – 3806 гривень. Про це йдеться у пропозиції ЦК Профспілки працівників освіти і науки до Рекомендацій парламентських слухань щодо реформування освіти, що відбулись минулого тижня.
Зокрема, у профспілці наголошують, що видатки на освіту в існуючому обсязі забезпечують лише 40% потреби на оплату праці педагогічних, науково-педагогічних працівників та спеціалістів освіти в розмірах, гарантованих статтею 57 чинного Закону України «Про освіту».
«Середній розмір посадових окладів педагогічних працівників, з урахуванням їх підвищення на 18,8% з 1 вересня поточного року, становить 1994 гривні, а науково-педагогічних – 3806 гривень проти середньої заробітної плати працівників промисловості за жовтень 5096 гривень», — йдеться у зверненні.
У профспілці також зауважують, що такі обсяги забезпечують лише часткове фінансування навчальних закладів за комунальні послуги, оплата за які у вищих навчальних закладах здійснюється переважно за рахунок власних коштів.
«ЦК Профспілки звертає увагу нате, що не в повній мірі фінансується стипендіальне забезпечення. А інші потреби навчальних закладів та установ освіти забезпечуються в мізерних розмірах», — наголошують у профспілці.
Також у Профспілці працівників освіти і науки розраховують на прийняття Рекомендацій Верховною Радою України з урахуванням висловлених позицій щодо законопроекту «Про освіту».
Коментарі

Тарифна сітка з 1 грудня 2015 року

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 9 грудня 2015 р. № 1013

м. Київ

Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів

Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Установити, що:

1) у межах видатків на оплату праці, затверджених у кошторисах установ, закладів та організацій, у тому числі за рахунок виплат, пов’язаних з індексацією, надбавок, доплат, премій, посадові оклади (тарифні ставки, ставки заробітної плати) працівників підвищуються відповідно до збільшення розміру посадового окладу працівника 1 тарифного розряду Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 р. № 1298 (Офіційний вісник України, 2002 р., № 36, ст. 1699), з встановленням з 1 грудня 2015 р. у штатному розписі посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати) працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери у таких розмірах:

1 тарифного розряду — 1378 гривень;

2 тарифного розряду — 1383 гривні;

3 тарифного розряду — 1393 гривні;

4 тарифного розряду — 1414 гривень;

5 тарифного розряду — 1514 гривень;

6 тарифного розряду — 1614 гривень;

7 тарифного розряду — 1714 гривень;

8 тарифного розряду — 1825 гривень;

9 тарифного розряду — 1925 гривень;

10 тарифного розряду — 2026 гривень;

11 тарифного розряду — 2193 гривні;

12 тарифного розряду — 2360 гривень;

13 тарифного розряду — 2527 гривень;

14 тарифного розряду — 2693 гривні;

15 тарифного розряду — 2872 гривні;

16 тарифного розряду — 3105 гривень;

17 тарифного розряду — 3339 гривень;

18 тарифного розряду — 3573 гривні;

19 тарифного розряду — 3806 гривень;

20 тарифного розряду — 4051 гривня;

21 тарифного розряду — 4285 гривень;

22 тарифного розряду — 4519 гривень;

23 тарифного розряду — 4753 гривні;

24 тарифного розряду — 4853 гривні;

25 тарифного розряду — 5020 гривень;

Коментарі

Як Україна переходитиме на 12-річну школу

Міністерством освіти і науки надано додаткові роз’яснення щодо нових рівнів повної загальної середньої освіти та строків їх запровадження, після прийняття нового Закону "Про освіту".

Зокрема, законопроект "Про освіту", над яким зараз працює Міністерство освіти і науки, передбачає наступні рівні повної загальної середньої освіти:

• початковий – 4 роки навчання;
• базовий (основна школа) – 5 років;
• старша профільна школа – 3 роки.

Законопроектом передбачено, що навчання учнів за програмами дванадцятирічної повної загальної середньої освіти розпочнеться:

• для початкової освіти – з 1 вересня 2018 року;
• для базової середньої освіти – з 1 вересня 2022 року;
• для профільної середньої освіти – з 1 вересня 2019 року.

Коментарі

Як відбуватиметься сертифікація учителів в Україн

У Міністерстві освіти і науки надано бачення системи сертифікації учителів шкіл, що буде впроваджена в Україні після ухвалення нового закону "Про освіту".

План впровадження сертифікації містить три головних компонента реформи. Зокрема, після прийняття закону, заробітна плата вчителя залежитиме від рівня його кваліфікації.

Усі випускники у 2016 році складатимуть ДПА у формі ЗНО

Наступного навчального року всі випускники шкіл, а також учні які здобуватимуть загальну середню освіту у ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації складатимуть шкільні іспити у формі ЗНО. Про це, за результатами засідання Колегії Міністерства освіти і науки, у своєму Facebook повідомив директор Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук.

За його словами, у 2015/16 навчальному році, перелік предметів, з яких можна буде скласти ЗНО, не зміниться.

А чому в Дубно все навпаки ?

Місцеві бюджети мають бути направлені на освіту, - Яценюк

Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк наголошує на необхідності фінансового забезпечення шкіл з місцевих бюджетів. Про це він заявив під час свого виступу на засіданні колегії Міністерства освіти і науки України, що відбулось 3 липня.

За його словами, завдяки децентралізації місцеві органи самоврядування стали отримувати більше коштів.

"Доходи місцевих бюджетів за останні півроку зросли на 40 відсотків, і мають бути направлені на систему освіти. Місцеві бюджети сьогодні можуть купити і автобуси, і провести ремонт у школах, і оптимізувати мережу, і розглянути питання доплати вчителям", - зазначив прем’єр.

Також Яценюк повідомив, що новий закон про освіту може бути розглянутий парламентом восени.

"У перший сесійний тиждень вересня ми повинні внести до парламенту закон про освіту і продовжити всеохоплюючу реформу освітньої системи", - підкреслив очільник уряду.
Коментарі

МОН скасовує звітність з навчально-виховної роботи

Міністерство освіти і науки повідомило про зняття з контролю подання обласними органами управління освітою звітності з питань навчально-виховної діяльності у галузях дошкільної, загальноосвітньої, професійно-технічної та позашкільної освіти. Про це йдеться у листі МОН, що надісланий органам управління освітою обласних та Київської міської державних адміністрацій.

Освітяни отримають заробітну плату, - МОН

Технічні затримки виплати заробітних плат педагогам за першу половину місяця викликані зміною принципу фінансування професійно-технічних та загальноосвітніх навчальних закладів. Однак станом на сьогодні проблему вже вирішено. Про це повідомили у прес-службі Міністерства освіти.

Питання атестації - 2015

Коментарі

Заступник Міністра освіти: “Серйозних затримок з виплатою зарплати вчителям не повинно було би бути”

В Україні змінився принцип фінансування загальноосвітніх навчальних закладів. Відтепер фінансове забезпечення всіх українських шкіл здійснюватиметься за принципом надання освітньої субвенції.

Про це під час брифінгу в Українському кризовому медіа центрі повідомила перший заступник міністра освіти і науки Інна Совсун.

Вот таке вот покращення життя ...

Зміни освітнього законодавства: порівняльний аналіз

Зміни, що внесені Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року № 76-VIII, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» від 28.12.2014 р. № 77-VIII, Законом України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» від 28.12.2014 р. № 80-VIII до деяких Законів України.

Зміст чинної норми	Зміст норми закону до внесення змін
I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
Закон України «Про освіту» (п.6)
Стаття 12 2. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері освіти: організовує забезпечення підручниками учнів;

Укрупнення шкіл є неминучим, - заступник міністра

В Україні, в умовах значного демографічного спаду, мережа шкіл скорочувалася значно повільніше ніж кількість учнів, яка навчається в школах. Про це під час брифінгу сказала заступник міністра освіти і науки Інна Совсун.

Вона повідомила, що в Україні функціонує майже 5 тисяч малокомплектних шкіл, в яких навчається менше 40 учнів.

Бюджет освіти та науки 2015: що прийняли депутати

Проект Бюджету 2015 року двічі подавався до Верховної Ради, народні депутати нарікали на брак часу та неможливість розглянути його у короткий термін, зрештою, перед самим голосуванням депутати не знали, який саме текст вони ухвалюють. Так само приймалися і два інші важливі закони, які внесли значні зміни до державного фінансування освіти та науки:

Батьки купуватимуть підручники для своїх дітей

Шкільні підручники для більшості населення стануть платними. Про це під час брифінгу в Українському кризовому медіа центрі повідомила перший заступник міністра освіти і науки Інна Совсун.

В Україні змінено принцип фінансування шкіл

В Україні змінився принцип фінансування загальноосвітніх навчальних закладів. Відтепер фінансове забезпечення всіх українських шкіл здійснюватиметься за принципом надання освітньої субвенції. Про це під час брифінгу в Українському кризовому медіа центрі повідомила перший заступник міністра освіти і науки Інна Совсун.

Визначено найважливіші події року в освіті

26 грудня в Українському національному інформаційному агентстві "Укрінформ" відбулася прес-конференція на тему "Українська освіта-2014. ТОП 10 подій", де було оголошено найважливіші події у галузі освіти 2014 року. Перелік цих подій визначено шляхом експертного опитування, проведеного Інтернет-порталом "Освітня політика".

У заході взяли участь заступник міністра освіти і науки Павло Полянський, голова парламентського Комітету з питань науки і освіти Лілія Гриневич, директор Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук, керівник стратегічної дорадчої групи "Освіта" Георгій Касьянов, шеф-редактор порталу "Освітня політика" Віктор Громовий, освітяни та представники громадськості.