Опис досвіду

            Формування та розвиток критичного мислення

                                   на уроках  хімії

                                                                                               Щоб удосконалити розум, треба більше

                                                                                                                   роздумувати, ніж заучувати.

                                                                                                                                             Рене Декарт

                                  Усіма можливими способами треба запалювати

                                       в дітях палке прагнення до знань і до учіння.

                         Я.-А. Коменський

      Як прищепити учням інтерес до науки? Як активізувати їх пізнавальну діяльність на уроці? Як зробити процес навчання більш результативним? Мабуть, ці та подібні питання постають перед кожним учителем, і кожен з нас у процесі інтенсивних пошуків, роздумів і спроб знаходить власне рішення. Уміння вибрати з існуючих методів такі, що не просто збагатять учнів знаннями, а й готуватимуть їх до активної і творчої праці, – один з основних критеріїв педагогічної майстерності.

      Наш час – це час суттєвих змін у науці, техніці, інформаційному середовищі, освіті. Суспільству потрібні люди, здатні приймати нестандартні рішення, вміють творчо мислити. Сьогоднішня школа – це завтрашнє суспільство. Отже, сьогодні, як ніколи раніше, перед школою постає проблема виховання свідомої людини, з достатньо сформованими компетентностями, які дають їй змогу успішно виконувати будь-які життєві та соціальні ролі ( Додаток 1). 

     

       Ідея критичного мислення,  як важливої складової у сфері сучасної освіти,  підкреслюється у всьому демократичному світі. Навіть,  якщо вона не достатньо досліджена і проаналізована теоретично -  це реальність сучасної освіти. В школі ця педагогічна модель використовується при вивченні різних навчальних предметів. Критичне мислення пронизує всі існуючі людські компетентності : соціальну, полікультурну, комунікативну,  інформаційну,  саморозвитку й са­моосвіти,  продуктивної твор­чої діяльності. Учень, який отримав у школі навички критичного мислення, може успішно використовувати їх в  подальшому житті в будь-яких галузях. Тим не менш, знання кожної окремої складової  не робить достатньо навичок, щоб діяти і мислити критично в цілому. Єдиний спосіб , коли можна стверджувати  про якесь явище критично, це повністю  розуміти дане  явище з усіх точок зору.

       Життя доводить, що в складних умовах, які постійно змінюються, найкраще орієнтується, приймає рішення, працює людина творча, гнучка, креативна, здатна до генерування і використання нового (дод. 2). Тому, я вважаю, що моє головне завдання, як  вчителя, – допомогти учневі знайти себе в житті; розвинути в дитині те творче зерно, яке в кожному закладене природою; сформувати компетентність продуктивної творчої діяльності.

         Щоб зреалізувати ці завдання, необхідно:

·        створювати оптимальні  умови для розвитку творчої особистості дитини;

·        сприяти позитивній мотивації учнів до пізнавальної діяльності;

·       розвивати у школярів потреби в самопізнанні, самореалізації, самовдосконаленні;

·        створювати атмосферу співпраці і взаємодії вчителя та учня;

·   сформувати в учнів навички отримувати, осмислювати та використовувати інформацію з різних джерел;

·        ефективно та творчо застосовувати набуті знання та досвід на практиці;

· сприяти участі школярів в різних природничих конкурсах, фестивалях, олімпіадах.          

   Сучасна школа повинна готувати учнів до життя. Щоб знайти своє місце в житті, учень сучасної школи повинен володіти певними якостями:

    • вміти адаптуватися у складних життєвих ситуаціях;

    • вміти бачити проблему та знаходити шляхи раціонального її вирішення;

    • самостійно та критично мислити;

    • грамотно працювати з інформацією;

    • усвідомлювати, де здобуті знання можуть бути використані в житті;

    •вміти самостійно працювати з різними документами, робити аргументовані висновки.

    Життя вимагає більш витонченого, більш професійного підходу до освіти. Тому в сучасній педагогічній освіті і розробляються нові сучасні технології.        Слово „технологія" грецького походження і означає „знання про майстерність". Однією з таких перспективних педагогічних технологій можна вважати методичну систему „Розвиток критичного мислення".

    Сьогодні серед бурхливого потоку інформації дуже важливо вміти вибрати головне, вміти критично перевірити отриману інформацію і виробити власний план щодо її практичної реалізації. Це можуть зробити ті люди, які здатні критично мислити. Уміння критично мислити необхідне людині у всі часи. Але це особливо актуально сьогодні в наш час швидких змін ( Додаток 3,4).

     Мислення , так само як  читання, письмо, розмова та слухання -  це процес. Мислити  неможливо навчити у відриві від загального навчального  матеріалу та  окремо від  повсякденного життя. Тому особливо актуальною є тема, над якою я працюю « Формування та розвиток критичного мислення на уроках хімії». 

  "Критичне мислення - явище багаторівневе та варіативне, бо в ньому відображаються морально-етичні наставляння, соціально-політичні риси, оцінний досвід, ціннісні орієнтири, знання людини, способи розумових і практичних дій. Воно актуалізується у різних ситуаціях і стосовно різних об'єктів, а тому недоцільно закріпити тільки за певною навчальною дисципліною завдання формування критичного мислення" (Методичний посібник "Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід" О.Пометун та Л.Пироженко)

Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні та впровадженні методики організації навчально-пізнавальної діяльності учнів, що сприяє формуванню критичного мислення на уроках хімії.

Об’єктом дослідження є формування критичного мислення на уроках хімії.

Предмет дослідження – прийоми, методи розвитку критичного мислення.

Актуальність  досвіду  полягає в тому, що радикальні зміни, які відбуваються у сучасному освітньому середовищі акцентують увагу на необхідності виховання особистості мислячої, самостійної, творчої. . Уміння працювати з інформацією упродовж життя: здобувати її, переробляти, застосовувати для індивідуального розвитку і самовдосконалення, передавати і в результаті —уміння спілкуватися –повинно стати невід’ємною рисою життя людей ХХІ століття.

 Основною  ідеєю досвіду є формування мотивації до розвитку творчих здібностей та усвідомлення кожним школярем себе як творчої особистості.  Це передбачає формування в учнів якісно нових знань, які характеризуються вищим  рівнем осмислення, динамічністю застосування в нових життєвих  ситуаціях, підвищенням їх дієвості  й системності.

Очікувані результати -

1.Підвищення професійної компетентності вчителя, освоєння їм інноваційної технології освіти.
2. Підвищення навчальної мотивації та якості навчання учнів.
3. Підвищення рівня розвитку критичного мислення учнів.
4. Скарбничка уроків хімії по ТРКМ.

5. Поява групи вчителів-однодумців з впровадження технології розвитку критичного мислення.

Стратегія КМ заохочує працювати кожного - висловлювати свою думку, аналізувати, оцінювати, обговорювати і сперечатися, а значить – збирати новий досвід на основі існуючих знань. Урок стає цікавішим, бо учень з пасивного спостерігача стає активним учасником процесу. Він ставить запитання, він вирушає на пошуки відповідей на ці питання, вчиться будувати мости між теорією і практикою. Набуті знання для учня в першу чергу відкриття для самого себе, що є більш важливим та ціннім. Навички КМ в процесі навчання є складовою загальної психологічної структури. Сприйняття навчального матеріалу  (отримання процесуальної інформації) це перший крок - на шляху учня до нового. В пам'яті формуються образи сприйняття, які залишаються у вигляді певної ідеї, утворюється  зв'язок між новими та існуючими концепціями. Кожна нова концепція спирається на існуючий досвід, більш-менш зрозумілий та вивчений. « У розуму є три шляхи до істини: шлях роздумів – найблагородніший, шлях наслідування – найлегший, шлях особистого досвіду – найважчий».

Інтерес до технології критичного мислення як освітньої інновації з’явився в Україні близько десяти років тому. Натомість в освіті США та Канади цей напрям сучасного навчання розвивається вже майже півстоліття. Критичне мислення починається як перехід від навчання, орієнтованого переважно на запам’ятовування, до навчання, спрямованого на розвиток самостійного свідомого мислення учнів. На думку О.І.Пометун, найважливішим аспектом критичного мислення є його відповідність вимогам демократизації освіти та суспільства. Воно є дієвим способом виховання демократичного менталітету громадян, як учнів, так і вчителів. Стратегія розвитку критичного мислення учнів була розроблена бразильським педагогом-гуманістом Паулом Фрейре й викладена в його роботі «Педагогіка пригноблених», яка побачила світ у 1970 році. Теорія освіти П. Фрейре базується на твердому переконанні, що будь-яка людина здатна критично усвідомлювати реальність свого особистого і соціального життя, виявляючи його суперечності, перетворювати цю реальність шляхом практичних дій. Критичне мислення – це складний процес, що починається із залучення інформації, її критичного осмислення і закінчується прийняттям обґрунтованих рішень. М.Ліпман, відомий фахівець з цієї проблеми, вважає, що критичне мислення – це «вміле відповідальне мислення, що дозволяє людині формулювати надійні вірогідні судження.

Технологія розвитку критичного мислення пропонує набір конкретних методичних прийомів, які потрібні для використання на різних рівнях освіти (від дитячого садочка до ВНЗ), в різних предметних галузях, видах та формах роботи. Технологія розрахована не на запам’ятовування, а осмислений творчий процес пізнання світу, на постановку проблеми та її розв’язання. Суть технології: ненав’язливість, відсутність категоричності та авторитарності з боку вчителя, надання учневі можливості пізнати себе у процесі отримання знань. Розвиток критичного мислення можливий за виконання наступних умов:

· учителем: прийняття різних ідей і думок; підтримка активності учнів у процесі навчання; підтримка впевненості учнів у тому, що вони не ризикують бути незрозумілими; віра в кожного учня;

· учнями: розвиток впевненості в собі і розуміння цінності своїх ідей та думок; активна участь у навчальному процесі; повага до різних думок.

Сучасна освітня технологія розвитку критичного мислення розв’язує задачі:

·     освітньої мотивації: підвищення інтересу до процесу навчання та активного сприйняття навчального матеріалу;

·     інформаційної грамотності: розвиток здатності до самостійної аналітичної та оцінювальної роботи з інформацією будь-якої складності;

·     культури письма: формування навичок написання текстів різних жанрів;

· соціальної компетентності: формування комунікативних навичок та відповідальності за знання;.

Критичне мислення це… уміння урівноважувати у своїй свідомості різні точки зору; уміння піддавати ідею коректному скептицизму; об'єднання активного й інтерактивного процесу; перевірка окремих ідей на можливість їх використання; моделювання систем доказів, на основі яких базуються різні точки зору; переоцінка та переосмислення понять та інформації; здатність знайти необхідну інформацію та використовувати її самостійно під час прийняття рішення. Критичне мислення - це звичка мозку мислити та розуміти; схильність кожної особистості мати широкий світогляд; бути допитливим та прагнути переосмислювати здобуту інформацію у світлі нових даних. Ця технологія допомагає перетворювати педагога з механічного поширювача інформації у справжнього партнера із процесу добування знань, дає можливість педагогу для професійного зростання, реалізації своїх власних якостей. Проблема хімічних здібностей вперше було помічена ще М. Ломоносовим в роботі "Слово про користь хімії".

       "Хімік потрібен не такий, який розуміє свою науку з книжкою, а такий, який особистим мистецтвом в ній старанно вправами практикує".

Технологія розвитку критичного мислення дає вчителю:

1.Вміння створювати в класі атмосферу відкритості та відповідального співробітництва;

2.Можливість використати модель навчання і систему інших методик, що сприяють розвитку навичок критичного мислення і самостійності у процесі навчання;

3.Стати практиком, який вміє грамотно аналізувати свою діяльність; стати джерелом цінної та професійної інформації для інших вчителів.

Технологія критичного мислення дає учню:

1.Можливість розвитку впевненості в собі і розуміння цінності своїх ідей та думок;

2.Брати активну участь в навчальному процесі; з повагою ставитися до різних думок.

    На мій погляд, найголовнішим на уроках є – створення ситуації успіху, щоб дати змогу кожному учневі розкритися повністю. Для цього необхідно:

1.Зняти страх («Це ви знаєте», «Ми з вами це розбирали », «Розв’язуємо задачу  – нічого страшного , що не знаєш як, саме цьому  ми і вчимось на уроках »).

2. Надати приховану допомогу («Я вважаю, що першим кроком має бути ...», «Я пропоную почати з ...»).

3. Уміти авансувати особу («Я знаю -ти можеш це розв’язати » ).

4. Використовувати прийом персональної винятковості  («Саме ти навчиш нас, як це робити …).

5. Зробити педагогічну оцінку результату («Ти молодчина », «Чудовий результат »).

    Організація навчання на засадах критичного мислення має свої особливості. По-перше, структура уроку по технології критичного мислення  дещо відрізняється від прийнятої класно-урочної системи. (Додаток 5) Основою технології критичного мислення є трифаз­на структура уроку: виклик, осмислення та рефлексія. Методи і прийоми, які при цьому використовуються, спрямовані на те, щоб спочатку зацікавити учня, потім забезпечити умови для осмислення ним матеріалу і, зрештою, на стадії рефлексії дозволити йому «при­власнити» одержані знання. Розглянемо кожну зі стадій.

1 стадія – виклик. На цій фазі роботи з інформацією учень визначає для себе: «Що це значить для мене?», «Для чого це мені потрібно?». На цій стадії я використовую наступні прийоми: малюнки, ребуси, проблемне питання, задачу, результатом якої буде тема уроку, проблему ситуацію, мозковий штурм, роботу з ключовими термінами, перевернуті логічні ланцюги, розбивку на кластери, блеф-гру «Чи вірите ви, що…».

Наприклад, при вивченні  теми « Білки» я пропоную наступне завдання: « Ви відправляєтесь на пікнік, берете з собою шашлик. Для чого ви маринуєте м'ясо?» Або при вивчені теми «Спирти» в 11 класі, на столі ставлю : парфуми, тістечко, крем, пляшку від вина – і запитую, як ви гадаєте, що між ними спільного, які речовини ми будемо з вами вивчати. Або 8 клас « Будова атома», вгадайте про що мова: якщо до імені римського імператора, відомого своєю жорстокістю, додати літеру «й», то отримаємо назву нервової клітини. Якщо ж тепер додати літеру «т» - назву елементарної частинки, яка входить до складу атомного ядра.

2 стадія – осмислення нової інформації. Учням надається нова інформація, яку вони повинні обробити. В якості методичних прийомів на цій стадії пропоную співставлення маркірованих таблиць, таблиць питань, взаємо- опитування та взаємонавчання, опорні схеми, графіки, малюнки, діаграми, «сенкан».

Приклад «Сенкану» у 9 класі при вивченні теми «Хімічні реакції»:

Екзотермічна реакція                                          Ендотермічна реакція

більша – енергія продуктів реакції                          більша – енергія реагентів

менша – енергія реагентів                                        менша – енергія продуктів реакції 

виділення тепла ( + Q )                                             поглинання тепла - ( - Q )

нагрівання лише для початку                   реакції постійна подача тепла та енергії
тепло «exo» - наружу                                                 тепло «endo» - в середину 

Або , наприклад, завдання. Щойно відкорковані газовані напої – пересичені розчини, отже – нестійкі системи. Візьміть кілька пластикових пляшок газованого напою, наприклад «Кока-коли». Поставте пластмасову склянку в широку посудину (наприклад, миску).Швидко наповніть щойно відкоркованим газовим напоєм склянку до половини і вкиньте в неї таблетку «Ментос» – його використовують для освіження ротової порожнини. Спостереження зафіксуйте за допомогою фотоапарата або відеокамери. Перевірте, чи відбуваються такі самі явища, якщо використати інші газовані напої та, приміром, таблетки активованого вугілля чи шипучої форми аспірину. Висловіть припущення щодо причин спостережуваних явищ. Поміркуйте, яких правил безпеки життєдіяльності варто дотримуватись у побуті під час вживання газованих напоїв.

3 стадія – рефлексія, роздуми.

Відбувається осмислення всієї інформації одержаної на другій стадії. В учня виробляється своє відношення до вивченого питання або явища. Методичні прийоми на цій стадії: повернення до стадії виклику, повернення до ключових слів, повернення до перевернутих схем та кластерів, написання есе .

Наприклад :  Тема. Порівняння та пояснення властивостей кислот з точки зору двох теорій.   

   

 

     Сучасна школа знаходиться в складному періоді пошуку і набуття нового сенсу свого існування, без осягнення якого неможливо виконання її функцій як провідного інституту освіти. Мабуть, вперше в її історії відзначається такий пильний інтерес багатьох вчителів до різних педагогічних технологій, потреба в теоретичному осмисленні, обґрунтуванні своєї педагогічної діяльності. Для вчителя в навчально-виховному процесі важливо не тільки дати дитині певні знання, а й навчити його самоосвіті, вмінню користуватися отриманою інформацією в повсякденному житті. Технологія розвитку критичного мислення на уроках хімії - це не просто створення вчителем доброзичливої творчої атмосфери, а постійне звернення до суб'єктного досвіду школярів як досвіду їхньої власної життєдіяльності. Використання технології розвитку критичного мислення на уроках хімії дає хороші результати. Підвищився інтерес до предмету; знизилося психологічна напруга учнів на уроках; підвищилася якість знань .(Додаток 6) В рамках провадження досвіду  розроблені уроки та позакласні заходи з використанням ТРКМ за різними темами, в різних класах( наприклад « Залізо» 7 клас, « Використання спиртів. Отруйна дія на організм.» 9 клас, «Використання солей» 8 клас, « Хімічні явища» 7 клас і т.п.). У яскравій, емоційній формі учням пропонується система різнохарактерних завдань особистісно значимого змісту. Це сприяє розвитку інтелектуальних здібностей і особистісних якостей учня, підвищує мотивацію до вивчення предмета. Важливим у даних уроках є самостійність, самоконтроль і самооцінка учнів. Урок сприяє розвитку вмінь учнів застосовувати свої знання, свій досвід в реальній ситуації, формує вміння структурувати інформацію, виділяти головне; тренує пам'ять, увагу; вчить вирішувати нестандартні завдання, розвиває критичне мислення. Технології критичного мислення можна використовувати на різних етапах уроку, та в різних типах уроків. Під час добору теоретичного і практичного матеріалу враховую дидактичні завдання, триєдину мету уроку, індивідуальні і психологічні особливості учнів. Використовую у своїй роботі різноманітні нетрадиційні типи уроків та методичні прийоми.(Додаток 7) Я постійно підтримую зворотний зв'язок з учнями для своєчасної корекції процесу навчання, допомагаю їм планувати свою діяльність, творчо підходити до вирішення ситуативних завдань, здійснюю роботу з попередження, виправлення та аналізу типових помилок, розробляю систему заходів щодо їх запобігання, завжди аргументую оцінки та знайомлю учнів з критеріями правильних відповідей на окремі запитання. При роботі з дітьми необхідно мати певні моральні риси характеру. Я завжди намагаюсь про це пам'ятати.

(Додаток 8)

  Висновок   Технологія формування та розвитку критичного мислення — система діяльності, що базується на дослідженнях проблем і ситуацій на підставі самостійного вибору, оцінювання та визначення. Описані методи не відображають усієї різноманітності методичних прийомів, які я використовую під час запровадження технології розвитку критичного мислення. Окремі з них – результат власного педагогічного пошуку. Методи критичного мислення не є складними. Творча діяльність доставляє радість і задоволення не тільки для учнів , але і для  мене. Учні більше сприймають ті методики, які допомагають в узагальненні інформації, систематизації знань, які є наочними, конспективними, не займають багато місця при записах. Робота в парах чи групах,  можливість висловити і обґрунтувати свої думки, слухати думки інших, це все  сприяє кращому розумінню хімії як предмету і тим самим підвищує ефективність уроків.

     Щоб об'єктивно оцінити використання різних методик критичного мислення на уроках хімії  , необхідне і подальше більш детальне вивчення та аналіз. Вже існуючий досвід , дозволяє рекомендувати методики критичного мислення  як для хімії, так і для інших природознавчих предметів,  для успішного засвоєння матеріалу  в   школі.
                                                  

Коментарі